24.11.2015 18:55:38

З виступу голови Спілки жінок Рівненщини Марії Рожко на відкритті Програми "Миротворення в Україні: роль жінок" на Рівненщині

Є така приказка, що чоловіки розплачуються за війну кров’ю, а жінки і діти слізьми.

Жінки завжди за мир. Усі ми в цьому єдині.

Ось чому ініціатива розробити та втілити проект «Миротворення в Україні: роль жінок» є для нас усіх актуальною і важливою. У нас з вами є можливість почути одна одну, закласти підвалини майбутнього миру через взаєморозуміння між сторонами. Втілити ми це зможемо через акції добра та примирення, запорукою цього стануть спільні цінності, традиції.

В нас з’явились нові громадські, волонтерські організації, тисячі жінок по всій Україні проявили свої лідерські здібності, згуртували інших на допомогу Армії, вимушено переселеним, вдовам, пораненим.

Нині всі ми охоплені бажаним людяності, миротворення.

Ми єдині, бо ми українці, незалежно від того, якою мовою спілкуємося. І слова «мир», «небо», «сонце», «земля», «дитя», «хліб», «Бог» на наших мовах звучать однаково. Схід і Захід Єдині, бо спільне у нас коріння і Україна одна, велика і неподільна!

Там, де чоловік бере силою, жінка бере мудрістю, де чоловік - наступом, жінка – осадою, де чоловік – війною, жінка – миром. Це придумала не я, а сказала наша пращурка княгиня Ольга. І її слова актуальні й понині, саме розуміння цієї простої перевіреної часом істини спонукає нині наших подруг залишати сім’ї, відкладати всі справи і вирушати за тисячі кілометрів з одного кінця України в інший, заради святої справи миротворення. Ту війну, яку розпочали чоловіки, ми жінки, мусимо закінчити.

Ми, ЖІНКИ, так влаштовані, що даємо життя. Тому нам особливо болить, коли це життя забирають. ми не знімаємо з себе відповідальності за життя своїх дітей, ідуть на роботу, а тепер ідуть і на війну, живуть незалежно від нас, та для нас вони все одно завжди діти. Тому нам болять і їхні подряпини, і їхні розчарування, і осколки в тілах наших синів. І нам просто розривають серця оті драми, які військові сухо називають вантажем №200 и №300.

Як це зупинити? Ми радимось про це в ході семінарів, які відбулися уже в інших областях і будемо говорити про це сьогодні і завтра.

Звертаючись до присутніх наголошу: Шановні жінки, берегині – це роз’єднання штучне, нам немає чого ділити, ми один народ, живемо в одній країні і прагнемо одного. Мирного неба над головою, благополуччя в родинах! Щастя наше в дітях і онуках у мирному їх майбутньому.

Будь який конфлікт з часом вичерпуються, але ворожість між сторонами залишається. На мою, думку, саме подолання цієї ворожості, зближення ворогуючих сторін і є основним завданням наших жінок.

Я переконана, що цей захід дасть початок процесу врегулювання внутрішніх проблем, адже не дивлячись на те, що всі ми різні, ціль у нас одна – мир в Україні.

Сьогодні завдяки підтримці Посольства Великої Британії, Спілки жінок України є можливість обговорити шляхи примирення, проблеми і перспективи об’єднання наших зусиль в усій Україні.

В нашому семінарі беруть участь представники органів державної влади, профспілок, громадських організацій, вчені, вимушено переміщенні особи, волонтери м.Рівне та представниці Донецької, Луганської, Херсонської, Кіровоградської областей.

Щиро вітаю всіх на семінарі за програмою проект «Миротворення в Україні: роль жінок» і бажаю нам творчої, плідної роботи задля об’єднання, консолідації дій жінок щодо встановлення миру як в країні, так і в наших сім’ях і душах.

З вітального слова голови
Спілки жінок Рівненщини на відкритті
Програми «Миротворення в Україні:
роль жінок» у м.Рівне, 24/11/2015