03.03.2016 15:11:23

Вірш «Лист жінці Донецька» (Наталія Мазурук, учасниця Програми «Миротворення в Україні: роль жінок»

Лист жінці Донецька

Здрастуй, сестричко з Донецька!
Дозволь тебе так назвати.
Хочу тобі сьогодні
Щире слово сказати.
Мила моя, хороша,
Важка тобі випала доля!
Як тобі там живеться
В кошмарі війни і болю!?
Той, хто кинув зневагу,
Лють і ненависть в хату,
Тішиться, клятий, чекає
Коли брат відцурається брата!
Не можна ділити серце,
Бо рветься воно від болю.
Не можна ділити маму,
Не можна ділити волю,
Дітей ми теж не розділим,
Батьків не поділим навпіл…
Кому це вигідно, рідна,
Щоб ми ворогами стали?
У мене росте два сини,
У тебе –донечка- свято,
Рідна моя, сестричко,
Ми можем сватами стати!
Якщо тобі важко, голубко,
І може нема де жити -
Двері моєї хати
Для тебе завжди відкриті.
Великих багатств не маю,
Але про це не жалію.
Поділим шматочок хліба,
Поділимо віру й надію.
Немає «ваших» і «наших» -
В пориві ми всі єдині.
Ми хочемо злагоди й миру
На рідній землі – Україні!
Донецька земля, Поліська,
Вінниця, Львів, Чернігів…
Гей, ви там, можновладці,
Навпіл нас не розділиш!
Єднаймося, любі сестри,
Рятуймо країну від болю!
Одна у нас Україна,
Одне на всіх у нас горе.
Єднайтесь, жінки України,
Немає у нас що ділити.
Рідна країна-ненька
Втомилась в роздорі жити.

Вірш написала Мазурук Наталія, заступник директора з виховної роботи ЗОШ 1-3 ступенів, с.Малі Крушлинці Вінницького району, Вінницької області, учасниця Програми «Миротворення в Україні: роль жінок».

25.02.2016 м. Миколаїв